Бруксизм та пародонтит або, як стрес впливає на здоров’я ясен

Чи можливо жити без стресу? Ні. Люди відчувають його щодня – через роботу, навчання, фінансові труднощі, нескінченний потік не надто хороших новин. Хронічна напруга поступово руйнує здоров’я. Вона впливає на серцево-судинну систему, сон, апетит, травлення і навіть на здатність організму до відновлення. Під впливом стресу змінюється не лише емоційний стан, а й фізіологія: прискорюється серцебиття, підвищується тиск, з’являються спазми м’язів і порушення обміну речовин. Усе це, здавалося б, не має нічого спільного зі станом ротової порожнини, але емоційна напруга може спричинити такі стоматологічні проблеми, як бруксизм або навіть пародонтит.

У цій статті ми розглянемо, як хронічний стрес запускає руйнівні процеси в тканинах ясен, чому люди починають несвідомо стискати щелепи та, як це може призвести до серйозних захворювань. Також ви дізнаєтеся, які прості дії допоможуть захистити ваші ясна й зуби навіть у періоди підвищеної емоційної напруги.

Стрес як каталізатор проблем

Що відбувається з організмом, коли виникає стрес? Активуються гормони. В кров потрапляють кортизол, адреналін і норадреналін. Ці гормони змушують серце битися швидше, підвищують артеріальний тиск і рівень глюкози в крові. Мозок отримує сигнал «борись або тікай», а всі інші процеси, в тому числі регенерація тканин, сповільнюються.

Тривала дія гормонів стресу має руйнівний ефект. Вони викликають спазми судин, зменшують приплив крові до слизової рота та ясен. Через це тканини отримують менше поживних речовин і кисню, стають більш чутливими до бактерій. Саме тому в людей, які постійно перебувають у напрузі, часто кровоточать або запалюються ясна, навіть, здавалося б, без явної причини.

Вплив на імунітет

Хронічний стрес поступово виснажує імунну систему. Кортизол, у великих дозах, пригнічує вироблення лейкоцитів – клітин, які борються з інфекціями. Коли імунний бар’єр слабшає, бактерії в порожнині рота починають активно розмножуватися, провокуючи запальні процеси.

На тлі ослабленого імунітету успішно розвивається пародонтит. Спочатку виникає незначне запалення ясен (гінгівіт), потім утворюються пародонтальні кишені, розхитуються і навіть випадають зуби. Так виглядає наслідок емоційного перевантаження.

Зміни поведінки

Коли людина переживає стрес, її звички змінюються і часто, не на краще. Хтось починає частіше палити, інший забуває про регулярне чищення зубів, а хтось заїдає напругу солодощами чи фастфудом. Такі дії створюють ідеальні умови для розвитку бактерій у ротовій порожнині.

Всі люди реагують на стрес по-різному і, наступні реакції є типовими:

• Стискання щелеп і скрегіт зубами (бруксизм), що поступово стирає емаль.
• Переїдання або, навпаки, втрата апетиту, що впливає на надходження вітамінів і мікроелементів.
• Недосипання, через яке тканини не встигають відновлюватися.
• Зловживання кавою, алкоголем чи цигарками, що висушує слизову рота.

Все вищенаведене не лише погіршує стан ясен, а й може прискорити розвиток пародонтиту навіть у відносно здорової людини.

Бруксизм – характеристики та прояви нічного «нападника»

Бруксизм проявляється у вигляді несвідомого стискання або скреготу зубами. Виникає він найчастіше вночі, але може траплятися і вдень. В такі моменти людина навіть не підозрює наскільки активно працюють її щелепи. Це погана, шкідлива звичка, що фактично є фізичним проявом психологічного перевантаження.

Головними причинами бруксизму є стрес та тривога. Коли людина переживає сильні емоції, м’язи обличчя залишаються в напруженому стані навіть після засинання. Мозок, замість відпочинку, продовжує працювати, а тіло реагує напругою в щелепах. Саме стрес найчастіше запускає цей процес, але неправильний прикус, дефекти пломб чи коронок, неврологічні порушення також можуть посприяти його розвитку.

Симптоми бруксизму стають помітними не одразу. Спочатку людина може відчувати легкий дискомфорт, потім з’являються ранковий головний біль, напруження в м’язах обличчя, біль у скронево-нижньощелепному суглобі. Хворий може навіть не підозрювати про наявність проблеми, а дізнатися про неї від близьких, яким довелося почути характерний скрегіт зубів під час сну.

Як бруксизм впливає на ясна

Це явище небезпечне не лише для зубів, а й для ясен. Надмірне навантаження на зуби та щелепи, що носить постійний характер, призводить до мікротравм тканин, які їх утримують. Від тиску страждає зв’язковий апарат зуба – періодонт, який з’єднує зуб із кісткою. Виникають мікрозапалення й біль, поступово руйнується структура ясен, до того ж через мікротріщини легше проникають бактерії, що провокують пародонтит. Можливою є й рецесія ясен – поступове опущення тканини, внаслідок чого оголюється корінь зуба, зростає чутливість і ризик ураження.

Бруксизм сміливо можна назвати «прихованим ворогом»: не маючи яскраво виражених симптомів, він повільно, але впевнено руйнує структури ротової порожнини. З часом ясна стають тоншими, зуби візуально видовжуються, а емаль – більш вразливою до температури та хімічних подразників.

Діагностика: як розпізнати бруксизм

Діагностувати його непросто, адже люди не усвідомлюють свої дій під час сну. Однак є кілька ознак, які повинні насторожити:

• Ранковий головний біль або біль у скронях.
• Напруження та біль у щелепах, особливо під час жування.
• Стертість зубів – вони стають коротшими, рівнішими, іноді з’являються тріщини.
• Біль або клацання щелепи.
• Кровоточивість і опущення ясен, що свідчать про початок пародонтальних проблем.

Стоматолог визначить бруксизм під час огляду, помітивши характерні сліди стирання емалі, мікротріщини чи зміну прикусу. У складних випадках він може порекомендувати застосувати спеціальні капи для сну, які не лише діагностують, а й захищають зуби від пошкоджень.

Пародонтит – запалення під тиском

Пародонтит проявляється хронічним запаленням ясен і навколишніх тканин. Поступово воно призводить до руйнування зв’язкового апарату зубів і навіть до втрати кісткової тканини. Це одна з найпоширеніших стоматологічних проблем у дорослих, яка розвивається непомітно, але має серйозні наслідки.

Основною причиною розвитку пародонтиту є бактеріальний наліт, однак на швидкість розвитку й глибину ураження впливає саме стрес. Коли людина постійно нервує, природні захисні механізми організму слабшають і тканини стають більш беззахисними перед інфекціями. Тому, побачивши кровотечу під час чищення зубів, варто насторожитися, вона може перерости в серйозне запалення пародонту.

Стрес виступає не лише психологічною, а й фізіологічною причиною розвитку пародонтиту. Він посилює дію бактерій, знижує здатність ясен до відновлення та створює умови для руйнування кісткової опори зуба. Кортизол, який активно виробляється під час стресу, має подвійну дію. У невеликих дозах він допомагає організму впоратися з небезпекою, але підвищення його рівня на тривалий час пригнічує імунну систему. В такому стані організм погано бореться з бактеріями, які накопичуються на яснах і між зубами. Імунна відповідь стає уповільненою, запалення триває довше, а тканини поступово руйнуються.

Що цікаво, гормони стресу змінюють навіть склад слини. Зменшується її кількість і бактерицидні властивості, через що бактерії отримують ідеальне середовище для розмноження. Результат – ясенні кишені поглиблюються, зубний камінь – накопичується, а інфекція просувається все далі, уражаючи кістку. Саме тому пародонтит швидше розвивається в людей, які часто переживають стрес, і характеризується він важчим перебігом.

Якщо до запалення додається бруксизм, ситуація ускладнюється в кілька разів. Механічне стискання зубів у поєднанні із запаленням тканин створює подвійне навантаження на пародонт. З одного боку – бактерії руйнують зв’язки, з іншого – надмірний тиск травмує ясна й прискорює процес втрати опори зуба. Таке поєднання часто призводить до рецесії ясен, появи «щілин» між зубами та їх підвищеної рухливості. В деяких випадках зуб може навіть «виходити» з лунки без болю, адже запалення вже зруйнувало навколишні тканини. Таким чином, стрес імунологічно та механічно стимулює розвиток пародонтиту. Це замкнене коло, яке без лікування може завершитися втратою навіть здорових на вигляд зубів.

Симптоми загострення

Пародонтит зазвичай починається непомітно, але з часом дає про себе знати характерними симптомами, які не варто ігнорувати.

Основні ознаки, що свідчать про загострення:

• Кровоточивість під час чищення або жування твердої їжі.
• Набряк і почервоніння ясен, відчуття «тиснення» або свербіння.
• Неприємний запах з рота, який не зникає після гігієнічних процедур.
• Рухливість зубів, візуальне видовження коренів.
• Біль при натисканні або відчуття «важкості» в щелепі.

Якщо ці симптоми вам знайомі, не зволікайте. Чим раніше звернетеся до пародонтолога, тим більша ймовірність того, що руйнівний процес зупиниться і, ваші власні зуби будуть збережені.

Варіанти рішення проблем та профілактичні заходи

Проблеми, спричинені стресом, можна й потрібно контролювати – головне, вчасно звернутися за допомогою. Для пацієнтів із бруксизмом стоматологи найчастіше рекомендують нічну капу. Вона виготовляється індивідуально, за формою щелепи, й допомагає розподілити навантаження під час сну. Такий пристрій не лише запобігає стиранню емалі, а й знижує напругу м’язів обличчя та щелеп.

Для лікування пародонтиту важливо провести професійну чистку зубів, під час якої видаляються камінь і бактеріальний наліт. Далі пацієнту буде призначений курс лікування, який може включати антибактеріальні препарати, місцеві антисептики та фізіотерапевтичні процедури. Важливо приділяти достатню увагу гігієні ротової порожнини, щоб запобігти повторному розвитку інфекції.

Звісно, жодне стоматологічне лікування не дасть тривалого ефекту, якщо не працювати з першопричиною – зі стресом. Психоемоційна напруга потребує не меншої уваги, ніж фізичний біль.

Щоб знизити рівень стресу, фахівці радять:

• Застосовувати техніки релаксації: медитацію, йогу, дихальні вправи або хоча б виділяти час для прогулянок на свіжому повітрі.
• Підтримувати фізичну активність – спорт стимулює вироблення ендорфінів, які зменшують напругу.
• Дотримуватись гігієни сну: лягати і вставати в один і той самий час, не вмикати гаджети перед сном.
• Не боятися звертатися до психолога чи психотерапевта, якщо відчуваєте, що самостійно не можете впоратися з ситуацією. Саме так виглядає прояв турботи про себе.

Управляючи стресом, ви зможете нормалізувати сон і настрій, а також помітно покращити стан ясен, але не варто забувати про особисту гігієну – це простий, але надзвичайно ефективний спосіб профілактики будь-яких захворювань ясен:

• Чистіть зуби двічі на день – вранці та ввечері, використовуючи м’яку щітку й пасту з антисептичними властивостями.
• Користуйтеся зубною ниткою, щоб видаляти залишки їжі з важкодоступних місць.
• Використовуйте іригатор – він вимиває залишки їжі з-під ясен і покращує мікроциркуляцію.
• Регулярно міняйте зубну щітку (раз на 2-3 місяці).

Такі прості дії в поєднанні з регулярними візитами до стоматолога дозволяють надовго зберегти здорові ясна та впевнену усмішку.

Стрес впливає на організм, створюючи ідеальні умови для розвитку пародонтиту – хронічного запалення, яке поступово руйнує опору зубів. Не дозволяйте, щоб ситуація зайшла так далеко. Якщо турбують частий головний біль, біль у щелепах, кровоточивість ясен чи неприємний запах із рота, це не завжди наслідки втоми, а можуть бути – перші ознаки наявності серйозної стоматологічної проблеми. Потурбуйтеся про себе, заплануйте профілактичний огляд у клініці Parodent, зверніться до спеціалістів, які допоможуть вам повернути здоров’я та спокій.